16 травня – День вишиванки

Вишиванка — це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу. А тому знати про існування такої події як День вишиванки повинен кожен українець.

Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Кріпаки і пани, міщани і селяни. Одягали їх у свята та на щодень. За вишиванкою можна було визначити статус та походження власника. Найдавнішими матеріалами, з яких українці виготовляли для себе вишиванки, були тканини з овечої вовни, льону та конопель.

Наші бабусі досі пам’ятають багато секретів давнього ремесла. Наприклад, фарбували нитки для вишивання колись лише природними барвниками. Брали те, що було під рукою: кору, коріння, листя і квіти. Цікаво, що для закріплення кольору нитки запікали у житньому тісті – так вони не втрачали забарвлення протягом десятиліть. Дивовижно, та українським майстриням відомо близько 250 видів вишивальних швів, які базуються на 20 техніках.

Раніше вишивали сорочки жінки самостійно. А от у ХІХ столітті з’явилась професія вишивальниці. Відтоді чимало українців замовляли вишиванки для всієї родини саме у вишивальниць.

2006 року в Україні було запроваджено особливе свято — День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками традиція стала популярною по всій території України.

Дата завжди припадає на третій четвер травня. 2024 року це буде 16 травня. Подія швидше носить символічний характер, тому що не прив’язана до державного або церковного свята.

Кожна область має свій унікальний орнамент та історію, пов’язану зі значенням того чи іншого орнаменту на вишиванці. Любов до такого одягу українці пронесли крізь століття.

Особливості розпису по регіонам України

Гуцульщина: Розташована в Карпатах Гуцульщина славиться своєю сміливою та яскравою вишивкою, і характеризується насиченою і контрастною палітрою кольорів, в якій часто присутні глибокі червоні, сині, зелені та жовті кольори. Також гуцульські візерунки складні та геометричні, що відображає гірські ландшафти та культурну складність регіону.

Поділля: Подільська вишивка часто виконана у більш м’якій кольоровій гамі, зокрема пастельні блакитні, рожеві та зелені. Переважають ніжні квіткові мотиви, які символізують родючі землі та сільськогосподарські традиції регіону, а техніка вишивки характеризується тонкою деталізацією та складним швом, що створює вишукану та елегантну естетику.

Полісся: Полісся – регіон, відомий своїм особливим стилем вишивки, який відображає його природне середовище. Основні характеристики включають мотиви, навіяні місцевими лісами, річками та багатоманітною дикою природою. У колірній палітрі переважають землисті тони, включаючи коричневі, зелені та приглушені червоні, що перегукуються з кольорами природного ландшафту, а орнаменти здебільшого прості геометричні.

Буковина: Ключові особливості відображають міжкультурний вплив, що характерні різноманіттям візерунків і мотивів. Колірна палітра часто яскрава та контрастна, що відображає яскраве культурне розмаїття регіону. Окрім того Буковинська вишивка відома своїми складними деталями, незвичайними візерунками, що поєднують в собі релігійні символи, квіти та геометричні фігури.

Центральний та східний регіони України: Центральні та східні регіони України демонструють власні традиції вишивки, змішуючи елементи сусідніх регіонів. Вишивка в цих регіонах часто характерна гармонійним поєднанням яскравих і приглушених тонів. Дизайни вишивки також є переплетенням геометричних і квіткових візерунків, що створює особливу візуально гармонійну естетику.

Регіональні особливості української вишивки відображають і водночас доповнюють загальне багатство та розмаїття цього культурного виду мистецтва. Від сміливих і яскравих візерунків гуцульської вишивки до ніжних квіткових мотивів Поділля, кожен регіон вплітає в традицію української вишиванки свою унікальну історію, зберігаючи та прославляючи культурну спадщину України.